Фінансові інструменти для безпечної торгівлі

Акредитив — це форма розрахунків, яка використовується в міжнародній та внутрішній торгівлі. При акредитиві банк, за дорученням покупця (імпортера), гарантує продавцю (експортеру) виплату певної суми коштів за умови виконання всіх умов, зазначених в акредитиві.

 

Основні елементи акредитива:

 

1. Покупець (імпортер) — сторона, яка доручає своєму банку відкрити акредитив на користь продавця.

2. Продавець (експортер) — сторона, яка отримає кошти, якщо виконає умови акредитива.

3. Банк-емітент — банк покупця, який відкриває акредитив і надає гарантію оплати.

4. Бенефіціар — продавець, на користь якого відкривається акредитив.

 

Як працює акредитив:

 

1. Відкриття акредитива: Покупець звертається до свого банку з проханням відкрити акредитив на користь продавця. Банк відкриває акредитив і повідомляє продавця через його банк.

2. Умови акредитива: Акредитив містить умови, які продавець повинен виконати, наприклад, відправка товарів і надання документів, що підтверджують відправку (транспортні документи, рахунки-фактури тощо).

3. Надання документів: Після виконання умов продавець надає необхідні документи банку, що підтверджують виконання умов акредитива.

4. Оплата: Якщо всі документи відповідають вимогам, банк здійснює оплату на користь продавця.

 

Акредитив використовується для зниження ризиків у торгових операціях, оскільки забезпечує гарантію платежу для продавця і гарантію отримання товару для покупця.

____________________________________
 

Факторинг — це фінансова послуга, при якій компанія (продавець) передає свої дебіторські заборгованості (вимоги до покупців) фінансовій установі (факторинговій компанії або банку) в обмін на негайне отримання частини суми боргу. Таким чином, продавець отримує фінансування, не чекаючи, поки покупці сплатять борг, що допомагає покращити ліквідність та обіг коштів.

 

Основні елементи факторингу:

 

1. Клієнт (продавець) — компанія, яка продає свої товари або послуги з відстрочкою платежу і передає право на стягнення боргу факторинговій компанії.

2. Дебітор (покупець) — компанія або особа, яка має оплатити отримані товари або послуги через певний час.

3. Фактор (факторингова компанія або банк) — фінансова установа, яка купує право на стягнення заборгованості у продавця в обмін на комісію або відсоток від суми боргу.

 

Як працює факторинг:

 

1. Поставка товарів/послуг: Продавець поставляє товари або послуги покупцеві з відстрочкою платежу (зазвичай це кілька тижнів або місяців).

2. Передача боргу: Продавець передає рахунки-фактури (дебіторську заборгованість) факторинговій компанії.

3. Отримання фінансування: Факторингова компанія негайно виплачує продавцю частину суми рахунків (зазвичай від 70% до 90%) за мінусом своєї комісії.

4. Платежі від дебітора: Коли покупець (дебітор) сплачує рахунки, факторингова компанія перераховує продавцю решту суми за вирахуванням комісії.

 

Види факторингу:

 

1. Відкритий факторинг: Дебітор знає про передачу боргу факторинговій компанії і здійснює оплату безпосередньо їй.

2. Прихований факторинг: Дебітор не знає про факторинг, і всі розрахунки проходять через продавця.

3. Реверсивний факторинг: Покупець ініціює факторинг, щоб його постачальники могли отримати кошти від факторингової компанії раніше.

 

Переваги факторингу:

 

• Прискорення обороту коштів і поліпшення ліквідності.

• Зниження ризику неплатежів (при регресному факторингу).

• Можливість не чекати тривалий термін оплати від покупців.

 

Недоліки:

 

• Комісія факторингової компанії зменшує загальний прибуток.

• Необхідність передати управління боргами сторонній організації.

 

Факторинг — це корисний інструмент для бізнесів, що працюють на умовах відстрочених платежів, оскільки дозволяє швидко отримати кошти для розвитку бізнесу або розрахунків з постачальниками.